Тріумфом українця Артема Вагіна закінчився Кубок світу з акватлону у
литовському місті Клайпед. Змагання зібрало 63 найсильніших спортсменів
планети і тривало чотири дні. Артем Вагін завоював золоту медаль у
дисципліні "боротьба під водою". Докладніше про свій успіх новоспечений
чемпіон Кубку світу розповів в інтерв"ю нашій газеті.
-- Як вам вдалося перемогти на Кубку світу?
-- Основний секрет мого успіху -- впевненість у своїх силах. До Литви я
їхав з єдиною метою -- завоювати золоту медаль. Мене не цікавили інші
медалі. І це при тому, що найбільшим моїм дотепершінім успіхом були
перемоги в обласних змаганнях, а торік на Кубку світу в Естонії посів п"яте
місце. Цьогоріч відчував, що вийшов на рівень елітних спортсменів світу,
тому мав всі підстави ставити ціль підкорити найвищу вершину. І вперше в
кар"єрі мені це вдалося.
-- На скільки запеклою була боротьба у Литві?
-- Особливо драматичною була кінцівка перегонів з участю чотирьох
учасників. До числа фіналістів потрапили двоє росіян, естонець, а також я.
Із кожним суперником провів по три бої. За перемогу нараховували три очки,
за нічию -- одне. Торік усім цим опонентам я програв, а от в Литві взяв
реванш. Виграв аж сім поєдинків із дев"яти і в підсумку одноосібно очолив
турнірну таблицю.
-- Які особливості боротьби під водою?
-- Змагання відбуваються на глибині від двох до шести метрів лише у
басейнах -- щоб була чиста вода і щоб судді та глядачі бачили усі
перипетії. Завдяки спеціальним поплавкам на воді облаштовують ринг
розмірами п"ять на п"ять метрів. Під водою біля рингу є два кільця
діаметром один метр. Учасники починають поєдинок за межами рингу. Завдання
-- за шість секунд доплисти через кільце на місце зустрічі. І вже у
підводному рингу починається запекла боротьба. Перемагає той, хто зриває з
ноги суперника стрічку, які бувають жовтого і червоного кольорів. Якщо за
30 секунд ніхто не винурює з-під води зі стрічкою опонента, то судді
фіксують нічию.
-- В якому режимі ви працюєте, щоб бути найдужчим під водою?
-- Тренуюся шість разів на тиждень по дві години. Займаюся боротьбою не
лише під водою, але й на суші, відпрацьовуючи різні прийоми. Та найбільший
обсяг роботи виконуємо все-таки під водою. Дуже важливо вміти затримувати
подих. Щоб добре боротися, треба вміти затримувати подих на щонайменше дві
хвилини. А от мій особистий рекорд -- три хвилини та 48 секунд під водою. Є
багато вправ на затримку повітря. Найефективніша -- коли "захекана" людина
вдихай та видихає повітря та випускає повільно повітря під водою. Існують
так звані системи "трикутник" та "квадрат". Суть "трикутника" полягає в
тому, що упродовж п"яти секунд вдихаємо повітря, потім п"ять секунд його
тримаємо і п"ять секунд видихаємо повітря. А "квадрат" -- це коли до вдоху,
тримання повітря і видиху додаємо ще одну п"ятисекундну затримку подиху.
-- Чи маєте належні умови для тренувань?
-- Так, у моєму рідному Миколаєві є басейн, глибиною шість метрів. Навіть
за кордоном складно знайти такого добротного басейну. Тому мені немає
потреби їздити по світах у пошуках умов. Усн з цим гаразд. Маю умови і маю
велике бажання працювати навіть попри те, що мій спорт важкий та іноді
травматичний.
-- Чим акватлон травматичний?
-- Під водою шкіра людини розм"якла і дуже схильна до пошкодження. Іноді
суперник не має вже чим дихати під водою і в паніці завдає дошкульних
ударів, які призводять до травм. Ми часто "заробляємо" синці навіть попри
те, що під час боротьби під водою заборонено застосовувати задушливі та
больові прийоми, а також зривати ласти суперника. Зате дозволено робити
захвати за ноги, руки, тулуб і навіть за шию. Будь-яке порушення помічають
троє суддів, які також сидять під водою. Іще два рефері працюють на суші.
Олег Зубарук, газета "Експрес"
